Картопелька панська

Так от, надійно захованими в глибині шафи лежали собі в лоточку від Миколая імбирні печенька. Тверді та сухі, але з все тим же імбирно-коричним ароматом. За допомогою звичайної м'ясорубки з 12 печеньок я отримала 200-грамову склянку дрібних сухариків (до речі, з магазинного печива вони такі не виходять, тому і в подальшому приготуванні та споживанні структура "картопельки" не буде настільки однорідною). До сухариків додати 4 столові ложки горіхової пудри ( про приготування далі) та 2 столові ложки какао. Висипавши масу до глибшої миски я додала пів пачки розталого масла та столову ложку рому (якщо не додавали какао - то на цій стадії треба по трощку додавати розтоплений шоколад, орієнтовно пів плитки на склянку сухариків). Масло потрібно додавати потрошечки і інтенсивно перетирати, аби маса нагадувала пластилін. Далі все залежить від наявного в шафках, холодильнику та дзбаночках, а також від вашої фантаії. До "пластиліну" можна додати подрібнені сухофрукти, мармелад, горішки, цукати, зернятка соняшника чи кунжуту. Я ж чайною ложечкою брала часточку маси і вкладала всередину 2 вимочені в ромі родзинки, формувала кульку, яку потім обвалювала в кунжуті. Далі "картопельки" викладала в паперові корзиночки та відправляла на ніч в холодильник. Також можна не обвалювати в кунжуті, а після застигання глазурувати шоколадом, але це складніше, і не завжди в потребі, адже поїдається така "картопелька" досить швидко, а через розмір - не бруднить руки і не тане, як велика. Щодо горіхової пудри: Потрібно взяти однакову кількість горіхів і цукру, і 2/3 кількості цукру води. В сотейнику заливаємо цукор водою і варимо сироп. Коли почне загустати - кинути подрібнені горіхи і вимішувати. Коли почне злипатись - швидко дістати вміст на тарілку. Буквально за кілька хвилин це буде на козинак чи грильяж. Коли маса вистигне і буде твердою (а буде вона досить таки твердою) маленькими порціями перемолоти в кавомолці.

Как и с чем подавать

Гарно пасують до кави, чаю, або й порсто на десерт.