Ворожіння на харчах: найцікавіші звичаї?

Ворожіння за допомогою борошна. Слово походить від двох грецьких слів «алеврон» - мука та «мантія» - передбачення. Перша згадка про таке ворожіння знайдено на клинописних табличках 2-го тисячоліття до нашої ери. Борошно розсипали невеликими купками і передбачали майбутнє по їх формі. З часом греки почали запікати смужки паперу з фразами філософів всередині пирога або печива. Їх роздавали тим, кого цікавила власна доля. Іншим способом було випікання кульок з борошна із пропозиціями всередині. Кульки перемішували дев'ять разів і роздавали людям. А ще можна було ворожити за малюнками, що лишилися на мисці після того, як замісили тісто.

 

Сучасні печива з передбаченнями - це відгомін тих давніх способів ворожіння.

Давнє ворожіння за допомогою солі. Подібно до багатьох інших форм ворожіння, провісник кидав купку солі у повітря та інтерпретував візерунки, які виходили з кристалів, що впали на землю. Також читали візерунки утворені залишками сольового розчину в чаші. Одна з форм аломантії полягала у киданні солі у вогонь.

Так як сіль була пов'язана з успіхом, то деякі древні традиції збереглися в забобонах, таких як майбутня невдача, коли сільничка перекидається або звичай кидати сіль через ліве плече для удачі.

 

Ворожіння по ячмінним коржикам. Це навіть не зовсім ворожіння, скільки випробування. Якщо когось із групи підозрювали в злочині, кожному учаснику пропонувалося з'їсти ячмінний коржмк. Передбачалося, що у винного буде нетравлення шлунка.

Ворожіння на бобах. Боби кидали на землю і вивчали закономірності в яких вони випадають. У багатьох культурах присутні різні форми фавомантіі. Термін походить від назви садових кінських бобів. Її практикували волхви на Русі, а також жителі Кавказу та Боснії і Герцеговини. Ворожбит кладе 41 білу квасолину на поверхню, розділяючи боби на дрібніші групи. Отримана кількість бобів в кожній групі інтерпретується як сприятливий або несприятливий знак для різних аспектів життя. 

І слов'янські і боснійські методи схожі і, найімовірніше, мають спільне походження. Оскільки цього методу немає на Заході, цілком можливо, що зародилось воно на Близькому Сході. Схожий метод існує в Ірані з використанням п'ятдесяти трьох горошин.

Це також ворожіння на ячмінних коржиках з яких віщуни отримували інформацію про майбутні події. Жертовні коржі перетиралися в порошок, а потім з них робили пасту. Такий метод використали індіанці, що жили в Америці. Племена сучасної Арізони використовували суміш подрібнених зерен в якості ритуального жертвопринесення. Термін "крітомантія" також використовується для ворожіння по зернам злаків. А ось давньогрецькі віщуни вважали, що ворожити потрібно за допомогою кукурудзяних зерен. Віщун розсипав зерна або на шкуру щойно принесених в жертву тварин, або на тканину і шукав відповіді на питання. Схоже ворожіння було виявлено і в Стародавньому Єгипті, і в Перу, там знахарі шукали знаки в випадкових формах зерен кукурудзи.

Ворожіння по вину. Одна з найдавніших технік, ойномантія, виконувалася жрицею, що називалась вакханка і була під захистом римського бога - Вакха. Ойномантія все ще практикується, а техніка полягає в наступному: вино проливають на тканину або папір і досліджують плями, що утворилися. 

Це ворожіння на чайному листі, кавовій гущі або вином осаді. У сучасній практиці можна також читати по осаду інших напоїв, таких як гарячий шоколад, пиво або сік.